Анотації предметів
Історично-богословський розвиток богослужінь візантійської Церкви
Курс передбачає ознайомлення з основними етапами та принципами літургієтворення богослужінь візантійської традиції. Основним завданням курсу є представити головні джерела історії формування візантійського богослужіння та впровадити у проблематику їх дослідження. Велику увагу надаватиметься дослідженню джерельного матеріалу у контексті порівняльної літургіки. Метою курсу є навчити студента коментувати богослужіння візантійської традиції використовуючи історичне та богословське тло також у контексті літургійних традицій інших церков.
Історично-богословський розвиток богослужінь Київської Церкви
Даний курс буде актуальним для усіх Церков візантійсько-словянського обряду України, оскільки має за мету з’ясувати особливості історичного, культурного та богослужбового розвитку передання Київської Церкви в даних Церквах. Курс буде розкривати цивілізаційний аспект формування унійної тотожності в тогочасних політичних, соціальних та культурних умовах, а також має завдання простежути еволюцію Київської католицької ідентичності та вплив латинської культури Речі Посполитої на розвиток богослужбової думки в УГКЦ.
Таїнства християнського втаємничення в Київській Церкві
Предмет розглядає історичний розвиток літургійної практики таїнств хрещення, миропомазання і Євхаристії, а також канонічні рішення та богословські твори, які вплинули на цю практику та обговорюють її. Особлива увага присвячується питанню відмежування Євхаристії від перших двох таїнств рішенням Замойського Синоду (1720) а також сучасне старання про поворот до первісної практики.
Таїнство Євхаристії в Київській Церкві
Предмет трактує Таїнство Євхаристії в Київській Церкві під оглядом історичним і богословським. Історичний огляд враховує обрядовий розвиток Божественної Літургії від ранніх століть, а головно від 17 століття до сьогодення в УГКЦ та Українських православних Церквах, а також важливіші історичні обставини, які впливали на цей розвиток. Богословський огляд включає пізнання важливіших канонічних документів а також доктринальних, полемічних та дослідницьких творів авторів Київської Церкви.
Таїнства зцілення (Єлеопомазання і Сповідь) в Київській Церкві
Даний курс має за мету розглянути текст і богослов’я таїнств зцілення (Єлеопомазання і Сповідь) Требника митрополита Ісидора, коли Київська митрополія ще не була поділена, а потім ставиться завдання по століттях розглянути, як формувалися структуральні і богословські зміни таїнств зцілення в Церквах Київської Традиції в ході століть, і які впливали на це чинники.
Таїнства служіння (Подружжя й Священство) в Київській Церкві
Предмет розглядає питання історичного розвитку й богословського розуміння практики вінчання й рукоположення в Церквах Київської традиції. До питань особливої вагомості належать питання упровадження подружньої присяги, вінчання другошлюбних, присяг та сповідування віри при рукоположенні пресвітерів. Так само важливим є питання впливу західного доктринального розуміння подружжя й священнослужіння на Церкви Київської традиції.
Тріодь у візантійській традиції
Свято Воскресіння є основним святом у християнській церковній традиції. Візантійська церква створила особливі цикли богослужінь у період перед і після цього свята. Курс має на меті ознайомити студентів із основними етапами формування цих богослужбових кіл і вказати на особливості богослов’я цих літургійних періодів. Особливу увагу приділятиметься богослужінням Cтрасного і Світлого тижнів, як центру богослужбового життя візантійської традиції та найдавніші літургійні структури. Курс передбачає інтенсивну самостійну роботу студентів, працю з джерельними матеріалами, ознайомлення з традиціями пасхальних богослужінь інших Церков.
Мінея у візантійській традиції
Курс має на меті представити історію формування та розвитку незмінного (нерухомого) річного кола богослужінь, відображеного в літургійній книзі під назвою мінея. Особлива увага буде приділятися богословському аналізу самих текстів мінеї, порівнянню з візантійською гомілетичною традицією. З огляду на це, курс вимагатиме від студентів самостійного опрацювання оригінальних текстів мінеї та їхніх церковно-слов’янських перекладів. У ході курсу буде розглянуто особливості рукописних та друкованих видань слов’янських міней.
Октоїх у візантійській традиції
Цей курс має на меті ознайомити студента із історією та богослов’ям змінних текстів добового кола візантійської традиції. Зокрема курсом передбачено впровадження у термінологію жанрів піснетворчих текстів візантійської традиції а також у основні етапи її формування. Курсом передбачено також огляд піснетворців візантійської традиції та методологію коментування візантійської літургійної поезії.
Джерела формування уставу УГКЦ
Метою курсу є розглянути джерела, які послужити для формування уставів УГКЦ від Берестейської Унії до наших днів, ставиться завдання в особливіший спосіб розглянути формування уставу, який уклав о. Ісидор Дольницький під поглядом історично-кретичним і богословським виходячи з його вжитку більше 100 літнього і зобовязуючого до сьогодні в УГКЦ.
Часослов візантійської Церкви
Добове коло богослужінь є основною молитвою церкви. Курс передбачає ознайомлення з основними джерелами формування візантійського часослова та богословськими основами, котрі відіграли роль у творенні його літургійних форм. Значною частиною курсу буде читання та коментування джерельних матеріалів. Курс передбачено як сукупність інтерактивних занять, де основні доповіді готують студенти, їх презентації обговорюються на лекції і підсумовуються письмовою роботою у вигляді наукової статті.
Історія формування та богослов’я церковних освячень, посвячень і благословень у слов’янській традиції
Предмет має літургійно-обрядове, а також богословське скерування, оскільки розглядає церковні освячення, посвячення і благословення, які є важливими чинниками на шляху духовного росту церковної спільноти взагалі і кожного християнина зокрема. Предмет має завдання представляти історичні та богословські основи виникнення церковних освячення, посвячення і благословенняу слов’янській традиції.
Історія й богослов’я літургійного співу Київської Церкви
Предмет вивчає історію розвитку літургійного співу Київської Церкви в контексті його глибинних зв’язків із греко-візантійською основою. Важливе значення надається дослідженню жанрової системи літургійних піснеспівів та богослужбових книг Русі-України, зокрема, вивченню українських нотолінійних ірмологіонів XVII-XVIII ст. Окремо аналізуються вибрані піснеспіви в контексті єдності літургійно-богословського та музично-поетичного змісту.
Богослов’я сакрального простору: літургія та архітектура
Курс представить розвиток християнського розуміння сакрального простору в контексті розвитку християнського богослужіння на прикладі окремих пам’яток архітектури. Порівняльний аналіз пам’яток єврейської та мусульманської сакральної архітектури доповнить загальну картину розвитку концепції сакрального простору. Окремої уваги в курсі буде надано також сучасній проблематиці співвідношення сакрального простору та засобів комунікації.
Сакральний образ в літургії Церкви: історична проблематика та виклики сьогодення
Курс має на меті представити богословську проблематику оздоби сакрального простору в цілому та сакрального образу зокрема у світлі історичного розвитку християнського богослужіння. Також курс розглядатиме проблематику співвідношення вчення Церкви, богословських теологуменів та народної побожності у ділянці сакрального мистецтва.
Семінар: Літургійна термінологія і методологія
Семінарем передбачено впровадження студента у проблематику термінології та методології літургійних досліджень. Велику увагу на курсі надаватиметься ознайомленню з базами літургійних джерел та досліджень та методологією праці у бібліотеках. Метою курсу є навчити студента знаходити, класифікувати та опрацьовувати літургійні джерела та дослідження, а також правильно цитувати літургійну літературу.
Семінар: Патристично-догматичні аспекти догматів у літургійних текстах
Завданням семінару є знайти, проаналізувати і осмислити зв’язок і взаємовплив літургійного життя Церкви, молитовних формулювань і практик з догматичними постановами Вселенських і Помісних Соборів. В основі цього зв’язку лежатиме автентичне духовне пережиття зустрічі з Богом у християнських спільнотах конкретних її членів, як це виражено в творах Отців і вчителів Церкви, монахів та мирян. Саме з перспективи спільного літургійного життя Церкви краще стають зрозумілими догми про Пресвяту Трійцю, Воплочення, Пресвяту Богородицю, почитання ікон та інші. Водночас саме церковні догми, які сформувалися внаслідок догматичних дебатів та соборових постанов, уточнювали та карбували хрещальні формули, Символ Віри, а також молитви як приватні, так і літургійні, що їх знаходимо, наприклад, у тропарях, стихирах та догматах Вечірні, Утрені та Літургії.
Семінар: Приватні моління в українських Церквах візантійської Традиції
Семінар має за мету з’ясувати особливості історичні, культурні, богословські, які дали поштовх до виникненняприватних молінь (молебні, акафісти, пасії, хресні дороги і т.п.) в українських Церквах візантійської Традиції, а також має завдання простежути їх богословський зміст і вплив на християн в ході історії.