Про нас

• Історія
• Управління
• Партнери
• Розвиток Університету
• Карта сайту
• Як нас знайти

 

Навчання

• Гуманітарний факультет
• Філософсько-богословський факультет
• Катехитично-педагогічний інститут
• Львівська бізнес-школа
• Кафедри
• Літній семестр
• УКУ-Рим

 

Наука

• Науковий відділ
• Інститут Екуменічних студій
• Інститут Історії Церкви
• Інститут Літургіки
• Інститут Релігії та суспільства
• Інститут Родини та подружнього життя
• Видавництво
• Бібліотека

 

Життя Університету

• Студентські організації
• Архів новин
• УКУ в медіа
• Обіжник
• Календар подій

 

Відділи

• Відділ міжнародних академічних зв'язків
• Центр духовної підтримки неповносправних
• Центр мирянського лідерства
• Музей Патріарха Сліпого
• Духовно-пасторальний відділ
• Відділ студентської документації
• Відділ інформаційних технологій
• Юридичний відділ
• Відділ кадрів

 

 / Головна / Навчання / Кафедри / Кафедра нової та новітньої історії України / Опис курсів / Громадянське суспільство та держава: способи взаємодії:

Громадянське суспільство та держава: способи взаємодії

Викладачі кафедри

»  Зайцев Олександр

»  Жук Ігор

»  Лильо Орест

»  Вулочин Андрій

»  Долинська Мар’яна

»  Стефанчук Устина

Опис курсів

»  Громадянське суспільство та держава: способи взаємодії

Веб-пошта

Навчальна дисципліна “Громадянське суспільство та держава: способи взаємодії” вивчається згідно навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” напряму підготовки 0303 „Історія” за спеціальністю 6.030300 „Історія”.

Зміст

1. Мета, завдання та очікувані результати
2. Тематичний план дисципліни
3. Плани лекцій та семінарських (практичних) занять.
4. Завдання для самостійної роботи студентів. Теми письмових робіт ( курсові, реферати )
5. Засоби для проведення поточного та підсумкового контролю
6. Критерії оцінювання знань і вмінь студентів
7. Перелік навчально-методичної літератури

 

АНОТАЦІЯ

Представницька демократія, що довгий час є найпопулярнішою формою правління разом з усіма її позитивами, дала один великий недолік – посилення відчуженості людини у політичному житті. Відносини з державою у пересічних громадян звелися до разового акту вибору. Тому все частіше говоримо іншу сферу діяльності громадян – про громадянське суспільство.

Дуже часто про громадянське суспільство висловлюються як про альтернативу державі, а той більше протиставляють їх одне одному. З іншого боку розбудова громадянського суспільства є головною умовою розбудови ліберальної держави. То громадянське суспільство і держава: „вороги” чи „партнери”?

У рамках цього курсу пропонуємо розглянути основні сучасні концепції громадянського суспільства та держави, головні тенденції розвитку взаємовідносин цих двох підсистем єдиної суспільної системи, способи їх взаємодії на сучасному етапі на інституційному та ціннісному рівні у теорії і на практиці.

 

МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ЗВ'ЯЗКИ

Курс тісно пов'язний з політологією, філософією. У підготовці до семінарських занять апелює до загальної історії та історії України щодо формування громадянського суспільства та держави, їх інститутів, моделей співпраці та цінностей.

 

1. МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

1.1. МЕТА ДИСЦИПЛІНИ

Познайомити студентів з основними позиціями сучасного наукового дискурсу з проблем взаємовідносин громадянського суспільства та держави і створити передумови (інформаційні та пізнавально-психологічні) для вироблення ними свого власного погляду на взаємовідносини громадянського суспільства та держави, їх роль у поступі суспільства та розбудові держави, діяльності соціальних інститутів.

1.2. ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

1. формувати у студентів знання про основні етапи розвитку концепцій громадянського суспільства в світовій політичній думці й Україні;
2. виробити навики користуватися категорійно-понятійним апаратом з даного курсу, користуватися літературою та довідковим матеріалом з даної проблематики;
3. визначити етапи формування громадянського суспільства в історії світового співтовариства та України,
4. ознайомити з c учасними концепціями держави, її функціями, та викликами , що стоять перед державою у ХХІ ст.;
5. виробити вміння аналізувати рівні взаємодії громадянського суспільства та держави, способи взаємодії, використовуючи знання з історії, політології, сучасну політичну практику.
6. формувати критичне мислення, вміння оцінювати сучасну політичну практику, визначати умови та причини встановлення тої чи іншої взаємодії держави та громадянського суспільства. роль цінностей, окремих особистостей, інститутів;
7. визначити якісні зміни у співвідношенні громадянського суспільства та держави в Україні, зміни їх взаємовідносин.

1.3. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Бакалавр повинен знати:

1. основні концепції громадянського суспільства та держави;
2. грамотно користуватися категоріями політології щодо проблем взаємовідносин громадянського суспільства і держави;
3. основні інститути взаємодії громадянського суспільства і держави; історію їх формування та сучасний стан існування; типи громадських організацій, роль та функції партій у розвитку суспільства, участь ЗМІ у взаємодії громадянського суспільством та держави;
4. основні цінності взаємодії громадянського суспільства та держави, підходи до розуміння соціального капіталу;
5. типи політичних культур, громадянська політична культура;
6. концепції правової, соціальної та національної держави у контексті взаємодії з громадянським суспільством;
7. концепти та моделі громадянського суспільства, структуру громадянського суспільства.

Бакалавр повинен уміти:

1. дати визначення наступних термінів: .громадянське суспільство, держава, соціальна держава, правова держава, національна держава, нація, етнічна меншість, суспільний договір, політичний режим, тоталітаризм. авторитаризм, демократія, партія, партійна система, вибори, виборчі системи, політична культура, громадянська політична культура, громадські організації, соціальний конфлікт, соціальний капітал, права людини, національний інтерес, ідеологія тощо;
2. перерахувати і описати основні етапи становлення концепцій громадянського суспільства і держави;
3. визначити якісні зміни у українській державі та громадянському суспільстві, моделі взаємодії між ними;
4. розрізняти моделі взаємодії громадянського суспільства та держави форми;
5. оцінювати роль та значення громадянського суспільства та інститутів взаємодії з державою у розбудові України;
6. прогнозувати розвиток взаємодії громадянського суспільства та держави.

 

2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

2.1. Розподіл навчального часу за розділами і темами для студентів гуманітарного факультету спеціальності „Історія” денної форми навчання

(згідно робочого навчального плану на 2005-2006 навчальний рік)

Розділи і теми курсу	Кількість годин
	Разом	Лекцій	Практичних (Семінарських, індивідуальних)	Самостійної роботи студентів
Вступ		2
Розділ 1. Теоретичні моделі взаємовідносин громадянського суспільства і держави
Тема 1. Історична еволюція громадянського суспільства та уявлень про нього.		2
Тема 2. Г ромадянське суспільство: етапи становлення теорії та практики			2
Тема 3 . Держава в сучасних політичних концепціях.		2
Тема 4 . Моделі взаємодії громадянського суспільства і держави		2
Тема 5 Громадянське суспільство і національна держава			2
Тема 6 „Замінники” громадянського суспільства		2
Розділ 2. Інституційний аспект взаємодії громадянського суспільства і держави
Тема 1. Інститути взаємодії громадянського суспільства і держави		2
Тема 2.Політичі партії як інститути взаємодії.			2
Тема 3. Роль ЗМІ у відносинах між державою та громадянським суспільством.			2
Тема.4 Третій сектор. Міжнародні громадські організації			2
Розділ 3. Соціокультурний аспект взаємодії
Тема 1 Культура громадянського суспільства		2
Тема 2. Соціальний капітал сила чи слабкість держави?			2
Тема 3. Права людини у ключі взаємовідносин громадянського суспільства і держави.		2
Розділ 4 Підсумки
Тема1 Взаємодія громадянського суспільства і держави в Україні			2
УСЬОГО:	45	16	14	15

 

3. ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ ТА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

3.1 ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ

 

Вступ Громадянське суспільство і держава: партнери, конкуренти чи вороги?

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

1. „Людина соціальна” - „людина політична” та сфери її буття.
2. Держава та громадянське суспільство як форми організації людей.
3. Точки перетину держави та громадянського суспільства:
   1. інституційний рівень
   2. ціннісний рівень
   3. функціональний рівень.

Рекомендована література:

1. Арендт Х. Становище людини. Львів, 1999. 254с.
2. Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритості. Дослідження категорії громадське суспільство. – Львів : Літопис, 2000. –С.
3. Гегель Г. В. Ф. Основи філософії права / Перекл. з нім. – Київ : Юніверс, 2000. – С. 169-211.
4. Arato Andrew. Civil society, Constitution and Legitimacy.
5. Pierson C. Modern State . London 1996.

Розділ 1. Теоретичні моделі взаємовідносин громадянського суспільства і держави

Тема 1. Історична еволюція громадянського суспільства та уявлень про нього.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

1. Основні етапи еволюції громадянського суспільства як концепції суспільної реальності.
2. Ревізія поняття „громадянського суспільства” у ХХ ст.
3. Опозиційні рухи у Центрально-Східній Європі та концепції громадянського суспільства.
4. Українські мислителі про роль громад і громадського життя в розвитку суспільства і становленню правової держави.

Рекомендована література:

1. Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритості. Дослідження категорії громадське суспільство. – Львів : Літопис, 2000. – С.
2. Гегель Г. В. Ф. Основи філософії права / Перекл. з нім. – Київ : Юніверс, 2000. – С. 169-211.
3. Грушевський М. Початки громадянства (генетична соціологія) – Відень, 1927.
4. Кістяківський Б. Держава і особистість/ Кістяківський Б. Вибране. – Київ: Абрис, 1996. – С. 237
5. Колодій А. На шляху до громадянського суспільства. Львів: Червона калина. 2002.

Тема 3 . Держава в сучасних політичних концепціях.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

1. Поняття держава та її ознаки.
2. Історичні та теоретичні витоки основних теорій держави.
3. Дискурс держави в сучасних концепція лібералізму, консерватизму, соціалізму.

Рекомендована література:

1. Тимошенко В. Розвиток теорії держави в політико-правовій думці України і Росії (кін. ХІХ – поч.ХХ ст.)
2. Spoleczenstwo liberalne. Warshawa. 1993.
3. Pierson C. Modern State . London 1996.

Тема 4 . Моделі взаємодії громадянського суспільства і держави

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

1. Східна модель і західна модель взаємодії громадянського суспільства і держави.
2. Взаємодія держави та громадянського суспільства у різних політичних режимах.
3. А. Колодій про типи руху народів до сучасного громадянського суспільства

Рекомендована література:

1. Колодій А. На шляху до громадянського суспільства. Львів. – 2002. С. 105 – 112.
2. Гарік І. Плюралізм в арабському світі./ Глобальне відродження демократії.
3. Cohen J. Arato A. Civil society and Political Theory. Cambridge . 1992.
4. Роземблюм Н. Громадянські суспільства: лібералізм і моральні впливи плюралізму//Ї № 21. 2001. с. 7 – 29.

Тема 6. „Замінники” громадянського суспільства

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

1. Крайнощі та викривлення плюралізму.
2. Клієнтелізм як замінник громадянського суспільства.
3. Корпоративізм і його співвідношення з громадянським суспільством. Неокорпоративізм.

Рекомендована література:

1. Кін Дж. Громадське суспільство. Старі образи, нове бачення. – Київ : “ К. І. С. ”; “ АНОД ” , 2000, - 191с.
2. Колодій А. На шляху до громадянського суспільства. Львів. – 2002. С. 105 – 112.
3. Патнем Р. Творення демократії: традиції громадської активності в сучасній Італії. – Київ: Основи. 2001. С.302.
4. Токвіль А. де. Про демократію в Америці. – К. : Всесвіт, 1999.

Розділ 2. Інституційний аспект взаємодії громадянського суспільства і держави

Тема 1 Інститути взаємодії громадянського суспільства і держави.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

1. Публічна сфера та публічність як інституйована взаємодія.
2. Добровільні громадські об'єднання, громадські рухи та політичні партії.
3. Вибори та референдуми як засіб громадського волевиявлення та захисту інтересів.
4. Судова та правозахисна система.
5. ЗМІ. Громадська думка як інститут взаємодії.

Рекомендована література:

1. Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритості. Дослідження категорії громадське суспільство. – Львів : Літопис, 2000. –С.
2. Кін Дж. Громадське суспільство. Старі образи, нове бачення. – Київ : “ К. І. С. ”; “ АНОД ” , 2000, - 191с.
3. Колодій А. На шляху до громадянського суспільства. Львів: „Червона калина”. – 2002. -276 с.
4. Тофлер О. Метаморфоз ы власти. М. 2002.
5. Кин Дж. Мас-медіа і демократія. К. 1999.

Розділ 3. Соціокультурний аспект взаємодії

Тема 1 Культура громадянського суспільства

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

1. Формальні та неформальні норми в системі громадянського суспільства.
2. Громадянську політичну культуру. Зв'язок культури зі стійкістю інститутів держави.
3. „Здичавіння” громадянських суспільств: причини.

Рекомендована література:

1. Громадянське суспільство як здійснення свободи. Центрально-східноєврапейський досвід. Збірник наук.праць / за ред. А. Карася. – Львів, 1999. – С.
2. Кін Дж. Громадське суспільство. Старі образи, нове бачення. – Київ : “ К. І. С. ”; “ АНОД ” , 2000, - 191с.
3. Колодій А. На шляху до громадянського суспільства. Львів: „Червона калина”. – 2002. -276 с.
4. Рябчук М. Дилеми українського Фауста : громадянське суспільство і “ розбудова держави ” . – Київ : Критика, 2000.
5. Шпорлюк Р. Досліджуючи драму історії, або національні шляхи до сучасності // Зустрічі. – 1991. – № 2 - С. 79-87.

Тема 3. Права людини у ключі взаємовідносин громадянського суспільства і держави.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

1. Права людини як громадянська цінність. Західна і незахідна модель прав людини
2. Інституції держави та громадянського суспільства у ролі арбітрів у дотриманні прав людини.
3. Права людини проти демократії: дотримання прав людини і представницькі інституції.
4. Правова держав як гарантія дотримання прав людини.

Рекомендована література:

1. Громадянське суспільство як здійснення свободи. Центрально-східноєврапейський досвід. Збірник наук.праць / за ред. А. Карася. – Львів, 1999. – С.
2. Кін Дж. Громадське суспільство. Старі образи, нове бачення. – Київ : “ К. І. С. ”; “ АНОД ” , 2000, - 191с.
3. Колодій А. На шляху до громадянського суспільства. Львів: „Червона калина”. – 2002. -276 с.
4. Донелі Дж. Права людини і західний лібералізм / Лібералізм: антологія. К.:Смолосип. 2002. с. 919 – 935.
5. Вінсент Дж. Права людини і культурний релятивізм. Лібералізм: антологія. К.:Смолосип. 2002. с. 936 – 956.
6. Белламі Р . Три моделі прав і громадянства . Лібералізм: антологія. К.:Смолосип. 2002. с. 974 – 997.

3.2 ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Розділ 1. Теоретичні моделі взаємовідносин громадянського суспільства і держави

Тема 2. Громадянське суспільство: етапи становлення теорії та практики

ПЛАН ЗАНЯТТЯ:

1. Поняття громадянського суспільства та сфери відкритості.
2. Етапи становлення громадянського суспільства.
3. Етапи становлення теорії громадянського суспільства.
4. Функції громадянського суспільства

Основні поняття: громадянське суспільство, сфера відкритості, функції громадянського суспільства, функції відкритості, громадська думка, життєвий світ, самоорганізація, комунікативна дія, цивілізованість.

Рекомендована література:

1. Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритості. Дослідження категорії громадське суспільство. – Львів : Літопис, 2000. –С.
2. Кін Дж. Громадське суспільство. Старі образи, нове бачення. – Київ : “ К. І. С. ”; “ АНОД ” , 2000, - 191с.
3. Колодій А. На шляху до громадянського суспільства. Львів: „Червона калина”. – 2002. -276 с. <;/li>
4. Cohen J. Arato A. Civil society and Political Theory. Cambridge . 1992.

Розділ 1. Теоретичні моделі взаємовідносин громадянського суспільства і держави

Тема 5. Громадянське суспільство і національна держава

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

1. Нація як суб'єкт політики. Поняття національної держави.
2. Націоналізм: цінності та ідеологія.
3. Національні меншини у складі держав та як елемент громадянського суспільства.
4. Громадянське суспільство як фактор становлення національних держав.
5. Майбутнє національних держав в контексті громадянського суспільства.

Основні поняття: нація як суб'єкт політики, політична нація, етнічна нації, концепція „плавильного котла”, національні меншини, національна держава, мультикультурність, націоналізм.

Рекомендована література:

1. The State of the Nation. Ernest Gellner and the theory of Nationalism /edited by John A. Hall. Cambridge . 1998
2. Колодій А. На шляху до громадянського суспільства. Львів. – 2002. С. 105 – 112.
3. Шилз Е. Нація, національність, націоналізм і громадянське суспільство. // Ї. 2001. № 21. С. 79 – 102.
4. Гарік І. Плюралізм в арабському світі./ Глобальне відродження демократії.
5. Націоналізм. Хрестоматія. Київ 2003. на тлі європейських процесів. Компаративні нариси. – Донецьк : Східний видавничий дім, 1999.
6. Рябчук М. Дилеми українського Фауста : громадянське суспільство і “ розбудова держави ” . – Київ : Критика, 2000.
7. Шпорлюк Р. Досліджуючи драму історії, або національні шляхи до сучасності // Зустрічі. – 1991. – № 2 - С. 79-87.

Розділ 2. Інституційний аспект взаємодії громадянського суспільства і держави

Тема 2 Політичні партії як інститути взаємодії.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

1. Політичні партії як виразники інтересів. Функції партій.
2. Класифікація партій за типом взаємодії громадянського суспільства і держави (Г.Кітшель).
3. Змагання партійних програм. Вибори.
4. Партійні системи.

Основні поняття: партія, програмно-політичні, харизматичні, клієнтельно-патронажні партії, агрегація політичних інтересів, вибори, партійна система, ідеологія, партійне керівництво, „залізний закон олігархії” (Р.Міхельс).

Рекомендована література:

1. Шведа Ю. Теорія політичних партій та партійних систем.Львів: Тріада плюс, 2004. – 528 с.
2. Колодій А. На шляху до громадянського суспільства. Львів: „Червона калина”. – 2002. -276 с.
3. Рябов С. Вибори. Київ. 1996.

Розділ 2. Інституційний аспект взаємодії громадянського суспільства і держави

Тема 3 Роль ЗМІ у відносинах між державою та громадянським суспільством.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

1. Мас-медіа як четверта влада і публічна сфера.
2. Громадське телебачення як голос громадянського суспільства.
3. ЗМІ та громадська думка.

Основні поняття: засоби масової інформації, засоби масової комунікації, громадська думка, громадське телебачення, комунікативний код, комунікативна дія.

Рекомендована література:

1. Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритості. Дослідження категорії громадське суспільство. – Львів : Літопис, 2000. –С.
2. Кін Дж. Громадське суспільство. Старі образи, нове бачення. – Київ : “ К. І. С. ”; “ АНОД ” , 2000, - 191с.
3. Колодій А. На шляху до громадянського суспільства. Львів: „Червона калина”. – 2002. -276 с.
4. Тофлер О. Метаморфоз ы власти. М. 2002.
5. Кин Дж. Мас-медіа і демократія. К. 1999.
6. Солодка свобода слова. Ї. № 32. 2004.

Розділ 2. Інституційний аспект взаємодії громадянського суспільства і держави

Тема 4 Третій сектор. Міжнародні громадські організації.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ:

1. Громадянське суспільство як мережа громадських організацій.Функції громадських організацій.
2. Види громадських організацій.
3. Міжнародні громадські організації

Основні поняття: громадські організації, міжнародні громадські організацій.

Рекомендована література:

1. Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритості. Дослідження категорії громадське суспільство. – Львів : Літопис, 2000. –С.
2. Кін Дж. Громадське суспільство. Старі образи, нове бачення. – Київ : “ К. І. С. ”; “ АНОД ” , 2000, - 191с.
3. Колодій А. На шляху до громадянського суспільства. Львів: „Червона калина”. – 2002. -276 с.
4. Кремень В., Ткаченко В. Україна : шлях до себе. Проблеми суспільної трансформації. Розділ III . Глава I . Становлення громадського суспільства. – Київ, 1998. – С. 314-344.
5. Токвіль А. де. Про демократію в Америці. – К. : Всесвіт, 1999. – С.
6. Громадянське суспільство. Права людини. Журнал „Ї”. № 21. 2001.
7. Довідник неурядових організацій України. – К. : Каунтерпарт, 1997.
8. Довідник українських неурядових організацій захисту прав та інтересів громадян.
9. Довідник. – Київ : Центр інновацій та розвитку, 1999.
10. Київ : Національно-культурні товариства та земляцтва. Довідник. – Київ : Центр інновацій та розвитку 1999

Розділ 3. Соціокультурний аспект взаємодії

Тема 2. Соціальний капітал: сила чи слабкість держави?

ПЛАН ЗАНЯТТЯ:

1. Типи громад та громадське самоврядування. „Традиційні” та цивілізовані громади. Сільські та міські форми самоорганізації населення. Сучасні форми самоорганізації населення та їх взаємодія з державою.
2. Соціальний капітал: поняття та передумови створення.
3. Соціальний капітал та ефективність держави, прийняття рішень. Структура соціального капіталу.

Основні поняття: соціальний капітал, дилеми колективної взаємодії, громада, органи самоорганізації, громадське самоврядування.

Рекомендована література:

1. Патнем Р. Творення демократії: традиції громадської активності в сучасній Італії. – Київ: Основи. 2001. С.302.
2. Патнем Р. Гра в кеглі наодинці: занепад соціального капіталі Америки / „Ї”. № 21. 2001.
3. Колодій А. На шляху до громадянського суспільства. Львів: „Червона калина”. – 2002. -276 с.
4. Кремень В., Ткаченко В. Україна : шлях до себе. Проблеми суспільної трансформації. Розділ III . Глава I . Становлення громадського суспільства. – Київ, 1998. – С. 314-344.
5. Токвіль А. де. Про демократію в Америці. – К. : Всесвіт, 1999. – С.

Розділ 4. Підсумки

Тема 1. Взаємодія громадянського суспільства і держави в Україні

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

1. Історичне підгрунтя відносин держави і громадянського суспільства.
2. Організації громадян їх вплив на державу.
3. Економічні реформи та соціальні трансформації: вплив на взаємодію громадянського суспільства і держави.
4. Залученість громадян до участі в громадському житті.
5. Громадянська культура в Україні.

Рекомендована література:

1. Колодій А. На шляху до громадянського суспільства. Львів: „Червона калина”. – 2002. -276 с.
2. Кремень В., Ткаченко В. Україна : шлях до себе. Проблеми суспільної трансформації. Розділ III . Глава I . Становлення громадського суспільства. – Київ, 1998. – С. 314-344.
3. Цимбалістий Б. Тавро бездержавності. Політична культура українців. – Київ, 1994
4. Перехрестя.Всеукраїнський спеціалізований журнал для громадських організацій і благодійних фондів. (2000, № 1-6).
5. Політичний портрет України. Українське суспільство. 1994-1997. – Бюлетень фонду “Демократичні ініціативи”. – 1998. - № 20.
6. Результати крос-регіонального соціологічного опитування “Стан українського соціуму напередодні виборів 1998-99 рр.” (Порівняння – Донецьк – Львів) // Ставропігіон. Щорічник. Політологічний центр “ Генеза ” . – 1997. – С. 171-193.
7. Рябчук М. Дилеми українського Фауста : громадянське суспільство і “ розбудова держави ” . – Київ : Критика, 2000.
8. Шпорлюк Р. Досліджуючи драму історії, або національні шляхи до сучасності // Зустрічі. – 1991. – № 2 - С. 79-87.

 

4. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

 

4.1. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ТА ЗАВДАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

 

Розділ 1. Теоретичні моделі взаємовідносин громадянського суспільства і держави

Тема 2. Громадянське суспільство: етапи становлення теорії та практики

Питання для самостійної роботи:

1. Яка відмінність між громадянським суспільством і суспільством? Громадянським суспільством і життєвим світом?
2. Чим відрізняються етапи становлення громадянського суспільства у Ю. Габермаса і Дж. Кіна?
3. Що означає бути громадянином? Яке значення культурно-національних цінностей у концепції громадянства Ю. Габермаса?
4. Яка роль культурної норми у розвитку громадянства?
5. Назвіть головні аргументи критики концепції Ю.Габермаса від Дж.Кіна. Чи погоджуєтеся Ви з ними?
6. Чи можна категорії життєвого світу Ю.Габермаса порівнювати з теорією символічного універсуму Т.Бергера?
7. Які умови успішного функціонування громадянського суспільства за Дж. Кіном?
8. Які функції громадянського суспільства виділяє Дж. Кін? Ю.Габермас?
9. Чи можна говорити про різні види громадянських суспільстві? Як Ви вважаєте чи є можна говорити про громадянські суспільства в ісламських країнах?

Завдання для самостійної роботи:

1. Чи можливе громадянське суспільство у масовому суспільстві?
2. Який зв'язок між суспільством, державою та економічною сферою у рамках концепцій громадянського суспільства?
3. За Дж. Кіном міра громадськості громадянського суспільства може змінюватися. Як на Вашу дамку можна виміряти „громадськість”, які її критерії? Оцініть „громадськість” суспільства України на різних історичних етапах.

Рекомендована література:

1. Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритості. Дослідження категорії громадське суспільство. – Львів : Літопис, 2000. –С.
2. Кін Дж. Громадське суспільство. Старі образи, нове бачення. – Київ : “ К. І. С. ”; “ АНОД ” , 2000, - 191с.
3. Колодій А. На шляху до громадянського суспільства. Львів: „Червона калина”. – 2002. -276 с.
4. Cohen J. Arato A. Civil society and Political Theory. Cambridge . 1992.

Розділ 1. Теоретичні моделі взаємовідносин громадянського суспільства і держави

Тема 5. Громадянське суспільство і національна держава

Питання для самостійної роботи:

1. Чи може нація бути суб'єктом політики? Чи означає це, що кожна нація повинна створити національну державу ? Якщо так, то чому нації курдів стільки років не може здобути державності?
2. Національну державу називають „модерною” державою. Чи можемо говорити про постмодерну державу у зв'язку з розвитком громадянського суспільства та мультикультурністю?
3. Чи є можливим становлення громадянського суспільства без становлення національної держави. Проаналізуйте ситуацію в Україні.
4. Чи є ісламські держави національними? Чи можна вважати становлення в ісламському світі національних держав справою громадянського суспільства?
5. Оцініть роль держави та громадянського суспільства у захисті національних цінностей.

Завдання для самостійної роботи:

1. Проаналізуйте, коли виникли національні держави, які умови їх виникнення. Порівняйте їх з становленням громадянських суспільств.
2. Проаналізуйте проблеми державної мови в контексті цінностей громадянського суспільства; в контексті націоналізму. Порівняйте ситуацію з державною мовою у Франції та Україні.
3. Проаналізуйте національні меншини у складі України та їх роль у державотворенні.

Рекомендована література:

1. The State of the Nation. Ernest Gellner and the theory of Nationalism /edited by John A. Hall. Cambridge . 1998
2. Колодій А. На шляху до громадянського суспільства. Львів. – 2002. С. 105 – 112.
3. Шилз Е. Нація, національність, націоналізм і громадянське суспільство. // Ї. 2001. № 21. С. 79 – 102.
4. Гарік І. Плюралізм в арабському світі./ Глобальне відродження демократії.
5. Націоналізм. Хрестоматія. Київ 2003. на тлі європейських процесів. Компаративні нариси. – Донецьк : Східний видавничий дім, 1999.
6. Рябчук М. Дилеми українського Фауста : громадянське суспільство і “ розбудова держави ” . – Київ : Критика, 2000.
7. Шпорлюк Р. Досліджуючи драму історії, або національні шляхи до сучасності // Зустрічі. – 1991. – № 2 - С. 79-87.

Розділ 2. Інституційний аспект взаємодії громадянського суспільства і держави

Тема 2 Політичні партії як інститути взаємодії.

Питання для самостійної роботи:

1. Політичні партії є інститутами громадянського суспільства чи держави? За яких умов політичні партії можна вважати інститутами громадянського суспільства / держави?
2. Чи залежить партійна система від політичного режиму? Яким чином?
3. Чи впливав внутрішня організація партії на взаємовідносини громадянського суспільства і держави?
4. Які функція політичні партії виконують в суспільстві? Які з них є найважливішими для держави?
5. Чи можлива альтернатива політичним партіям? Яка?
6. Як на Вашу думку має здійснюватися фінансування політичних партій – державою чи з власних джерел?
7. Проаналізуйте роль інших політично-правових інститутів громадянського суспільства: вибори, референдуми, суд присяжних, добровільні правоохоронні служби тощо.

Завдання для самостійної роботи:

1. Проаналізуйте програми політичних партій України. Які способи взаємодії між громадянським суспільством і державою пропонуються в них?
2. Проаналізуйте програми партій в Україні. На яких ідеологіях вони базуються? Чи обов'язково партія повинна мати ідеологію?

Рекомендована література:

1. Шведа Ю. Теорія політичних партій та партійних систем.Львів: Тріада плюс, 2004. – 528 с.
2. Колодій А. На шляху до громадянського суспільства. Львів: „Червона калина”. – 2002. -276 с.
3. Рябов С. Вибори. Київ. 1996.

Розділ 2. Інституційний аспект взаємодії громадянського суспільства і держави

Тема 3. Роль ЗМІ у відносинах між державою та громадянським суспільством.

Питання для самостійного опрацювання:

1. Чи сприяє взаємодії громадянського суспільства і держави державні ЗМІ? Приватні ЗМІ?
2. Завдяки технологічному розвитку багато ЗМІ поширюється далеко за межі своєї країни. Чи робить це можливим глобальне громадянське суспільство?
3. Проаналізуйте роль засобів масової інформації як одну з причин виникнення громадянського суспільства.
4. Хто повинен опікуватися громадським мовленням? Яка роль держави у цьому? Яких заходів треба вжити, щоб громадське мовлення не стало інструментом держави?
5. Б.Потятинник якось сказав, що у ЗМІ є дві проблеми: репресії та їх відсутність. Як Ви це розумієте?

Завдання для самостійної роботи:

1. Запропонуйте власний проект громадського мовлення в Україні. Використовуйте світовий досвід.
2. Проаналізуйте роль українських ЗМІ у виборчому процесі.

Рекомендована література:

1. Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритості. Дослідження категорії громадське суспільство. – Львів : Літопис, 2000. –С.
2. Кін Дж. Громадське суспільство. Старі образи, нове бачення. – Київ : “ К. І. С. ”; “ АНОД ” , 2000, - 191с.
3. Колодій А. На шляху до громадянського суспільства. Львів: „Червона калина”. – 2002. -276 с.
4. Тофлер О. Метаморфоз ы власти. М. 2002.
5. Кин Дж. Мас-медіа і демократія. К. 1999.
6. Солодка свобода слова. Ї. № 32. 2004.

Розділ 2. Інституційний аспект взаємодії громадянського суспільства і держави

Тема 4 Третій сектор. Міжнародні громадські організації.

Питання для самостійного опрацювання:

1. Порівняйте громадські асоціації Токвілівської Америки та фашистської Італії: чому одні будують громадянське суспільство, а інші тоталітарну державу?
2. Розуміння громадянського суспільства як мережі громадських організацій визначило значні вкладення у розбудову громадського сектору в Україні та появу організацій – „грантоїдів”? Чи сприяють такі організації громадянському суспільству?
3. Чи належите Ви до громадських організацій? Які недоліки в роботі організації бачити? Які з них може виправити державне втручання?
4. Чи зміцнюють громадянське суспільство громадські організації „психологічної підтримки” (н-д: анонімних алкоголіків)?

Завдання для самостійної роботи:

1. Опишіть оптимальну модель співпраці громадських організацій і державних структур. Порівняйте її з тою, що є у нашій області.
2. Проаналізуйте громадські організації в Україні, охарактеризуйте їх.

Рекомендована література:

1. Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритості. Дослідження категорії громадське суспільство. – Львів : Літопис, 2000. –С.
2. Кін Дж. Громадське суспільство. Старі образи, нове бачення. – Київ : “ К. І. С. ”; “ АНОД ” , 2000, - 191с.
3. Колодій А. На шляху до громадянського суспільства. Львів: „Червона калина”. – 2002. -276 с.
4. Кремень В., Ткаченко В. Україна : шлях до себе. Проблеми суспільної трансформації. Розділ III . Глава I . Становлення громадського суспільства. – Київ, 1998. – С. 314-344.
5. Токвіль А. де. Про демократію в Америці. – К. : Всесвіт, 1999. – С.
6. Громадянське суспільство. Права людини. Журнал „Ї”. № 21. 2001.
7. Довідник неурядових організацій України. – К. : Каунтерпарт, 1997.
8. Довідник українських неурядових організацій захисту прав та інтересів громадян.
9. Довідник. – Київ : Центр інновацій та розвитку, 1999.
10. Київ : Національно-культурні товариства та земляцтва. Довідник. – Київ : Центр інновацій та розвитку 1999

Розділ 3. Соціокультурний аспект взаємодії

Тема 2. Соціальний капітал: сила чи слабкість держави?

Питання для самостійного оправання:

1. Які Ви знаєте органи самоорганізації населення?
2. Чи відрізняються між собою сільські і міські громади? Чим?
3. Які дилеми колективної дії можуть стояти на заваді соціальному капітулу?
4. Чи є Україні соціальний капітал? Які передумови його творення?

Завдання для самостійної роботи:

1. Проаналізуйте причини занепаду соціального капіталу.
2. Чи різниться соціальний капітал у різних регіонах України?
3. Чи можна прослідкувати причинно-наслідкові зв'язки між діяльністю держави та соціальним капіталом?

Рекомендована література:

1. Патнем Р. Творення демократії: традиції громадської активності в сучасній Італії. – Київ: Основи. 2001. С.302.
2. Патнем Р. Гра в кеглі наодинці: занепад соціального капіталі Америки / „Ї”. № 21. 2001.
3. Колодій А. На шляху до громадянського суспільства. Львів: „Червона калина”. – 2002. -276 с.
4. Кремень В., Ткаченко В. Україна : шлях до себе. Проблеми суспільної трансформації. Розділ III . Глава I . Становлення громадського суспільства. – Київ, 1998. – С. 314-344.
5. Токвіль А. де. Про демократію в Америці. – К. : Всесвіт, 1999. – С.

Розділ 4. Підсумки

Тема 1. Взаємодія громадянського суспільства і держави в Україні

Питання для самостійного опрацювання:

1. Чи зберігаються до сьогодні відмінності в самоорганізації сільських та міських громад в Україні?
2. Чи можемо говорити про традиційні способи взаємовідносин між державою та громадянським суспільством? Назвіть їх.
3. Чи може громадянське суспільство бути бідним?
4. Проаналізуйте взаємозв'язок соціальної стратифікації українського суспільства та розвитку громадянського суспільства. Яка верства на Вашу думку є ключовою для громадянського суспільства?
5. Як можна означити відносини громадянського суспільства та держави в Україні: вороги, партнери, конкуренти?

Завдання для самостійної роботи:

1. Окресліть перспективи розвитку способів співпраці держави та громадянського суспільства в Україні.
2. Проаналізуйте, яка модель взаємовідносин між громадянським суспільством і державою притаманна Україні.

Рекомендована література:

1. Колодій А. На шляху до громадянського суспільства. Львів: „Червона калина”. – 2002. -276 с.
2. Кремень В., Ткаченко В. Україна : шлях до себе. Проблеми суспільної трансформації. Розділ III . Глава I . Становлення громадського суспільства. – Київ, 1998. – С. 314-344.
3. Цимбалістий Б. Тавро бездержавності. Політична культура українців. – Київ, 1994
4. Перехрестя.Всеукраїнський спеціалізований журнал для громадських організацій і благодійних фондів. (2000, № 1-6).
5. Політичний портрет України. Українське суспільство. 1994-1997. – Бюлетень фонду “Демократичні ініціативи”. – 1998. - № 20.
6. Результати крос-регіонального соціологічного опитування “Стан українського соціуму напередодні виборів 1998-99 рр.” (Порівняння – Донецьк – Львів) // Ставропігіон. Щорічник. Політологічний центр “ Генеза ” . – 1997. – С. 171-193.
7. Рябчук М. Дилеми українського Фауста : громадянське суспільство і “ розбудова держави ” . – Київ : Критика, 2000.
8. Шпорлюк Р. Досліджуючи драму історії, або національні шляхи до сучасності // Зустрічі. – 1991. – № 2 - С. 79-87.

 

4.2 ТЕМИ ПИСЬМОВИХ РОБІТ

 

Рекомендована тематика рефератів

1. Громадянське суспільство як вияв свободи.
2. Групи інтересів у системі взаємовідносин громадянське суспільство – держава.
3. Перешкоди громадянського суспільства.
4. Права людини проти демократії.
5. Модель держави як партнера громадянського суспільства.
6. Публічна сфера у працях Ю. Габермаса.
7. Громадянське суспільство у ісламських країнах.
8. Козацька держава чи козацьке громадянське суспільство.
9. Р.Патне про соціальний капітал.
10. Міжнародні правозахисні організації
11. Неокорпоративізм як політична практика.
12. Громадське мовлення: причини неефективності.
13. Громадська думка у виборчому процесі в Україні.
14. Націоналізм і громадянське суспільство.
15. Опозиційні рухи ХХ ст. як вияв громадянського суспільства.
16. Здичавіли громадянські суспільства.
17. Інформаційне суспільство: роль ЗМІ.
18. Вибори: випробування для ЗМІ.
19. Незахіна модель прав людини.
20. Громадська культура українців.
21. Структурні компоненти громадянського суспільства: суть сучасних дискусій.
22. Б. Кістяківський про правову державу і громадянське суспільство.
23. Зростання громадсько-політичної активності українців у ХІХ – ХХ ст..
24. Публічна сфера у Україні.

 

5. ЗАСОБИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМ-КОВОГО КОНТРОЛЮ

Для перевірки розуміння студентами матеріалу, визначення рівня його засвоєння, вироблених навчальних і дослідницьких навичок, уміння самостійного опрацьовування текстів та здатності їх осмислювання, а також вироблення навичок письмової та усної самопрезентації використовуємо поточний, проміжний і підсумковий контроль.

Поточний контроль рівня знань студентів.

Поточний контроль здійснюється за двома напрями:

1. контроль за систематичністю та активністю роботи на семінарських та інших практичних заняттях;
2. контроль за виконанням завдань самостійного опрацювання поза межами аудиторій;

Проміжний контроль рівня знань студентів. здійснюється три рази протягом семестру з метою контролю за рівнем засвоювання і творчого застосування знань у вигляді контрольних і тестових тематичних завдань.

Підсумковий контроль знань студентів.

Здійснюється раз на рік у формі заліку. Студент допускається до підсумкового контролю за умови виконання не менше як на задовільну оцінку усіх проміжних форм контролю, передбачених поточним семестровим навчальним планом.

Залік проводиться в усній або письмовій формі, і покриває собою навчальний матеріал кожного семестру. При виведенні загальної оцінки студента викладач бере до уваги результати як поточного так і підсумкового контролю знань. При цьому частка сумарної оцінки, яку студент може отримати за результатами поточного контролю, становить 5 0 %, як і частка, отримана за підсумкову форму контролю – 50 % загальної оцінки.

 

5.1. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ (питання до заліку)

1. Основні етапи еволюції громадянського суспільства як концепції суспільної реальності.
2. Ревізія поняття „громадянського суспільства” у ХХ ст.
3. Опозиційні рухи у Центрально-Східній Європі та концепції громадянського суспільства.
4. Українські мислителі про роль громад і громадського життя в розвитку суспільства і становленню правової держави.
5. . Поняття держава та її ознаки.
6. Історичні та теоретичні витоки основних теорій держави.
7. Дискурс держави в сучасних концепція лібералізму, консерватизму, соціалізму.
8. Східна модель і західна модель взаємодії громадянського суспільства і держави.
9. Взаємодія держави та громадянського суспільства у різних політичних режимах.
10. А. Колодій про типи руху народів до сучасного громадянського суспільства
11. Крайнощі та викривлення плюралізму.
12. Клієнтелізм як замінник громадянського суспільства.
13. Корпоративізм і його співвідношення з громадянським суспільством. Неокорпоративізм.
14. Публічна сфера та публічність як інституйована взаємодія.
15. Добровільні громадські об'єднання, громадські рухи та політичні партії.
16. Вибори та референдуми як засіб громадського волевиявлення та захисту інтересів.
17. Судова та правозахисна система.
18. ЗМІ. Громадська думка як інститут взаємодії.
19. Формальні та неформальні норми в системі громадянського суспільства.
20. Громадянськ а політичн а культур а . Зв'язок культури зі стійкістю інститутів держави.
21. „Здичавіння” громадянських суспільств: причини.
22. . Права людини як громадянська цінність. Західна і незахідна модель прав людини
23. Інституції держави та громадянського суспільства у ролі арбітрів у дотриманні прав людини.
24. Права людини проти демократії: дотримання прав людини і представницькі інституції.
25. Правова держав як гарантія дотримання прав людини.
26. Поняття громадянського суспільства та сфери відкритості.
27. Етапи становлення громадянського суспільства.
28. Функції громадянського суспільства
29. Нація як суб'єкт політики. Поняття національної держави.
30. Націоналізм: цінності та ідеологія.
31. Національні меншини у складі держав та як елемент громадянського суспільства.
32. Громадянське суспільство як фактор становлення національних держав.
33. Майбутнє національних держав в контексті громадянського суспільства.
34. Політичні партії як виразники інтересів. Функції партій.
35. Класифікація партій за типом взаємодії громадянського суспільства і держави (Г.Кітшель).
36. Змагання партійних програм. Вибори.
37. Партійні системи.
38. Мас-медіа як четверта влада і публічна сфера.
39. Громадське телебачення як голос громадянського суспільства.
40. ЗМІ та громадська думка.
41. Громадянське суспільство як мережа громадських організацій.Функції громадських організацій.
42. Види громадських організацій.
43. Міжнародні громадські організації
44. Типи громад та громадське самоврядування.
45. Сучасні форми самоорганізації населення та їх взаємодія з державою.
46. Соціальний капітал: поняття та передумови створення.
47. Соціальний капітал та ефективність держави, прийняття рішень. Структура соціального капіталу.
48. . Історичне підгрунтя відносин держави і громадянського суспільства.
49. Організації громадян їх вплив на державу.
50. Економічні реформи та соціальні трансформації: вплив на взаємодію громадянського суспільства і держави.
51. Залученість громадян до участі в громадському житті.
52. Громадянська культура в Україні.

 

6. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І ВМІНЬ СТУДЕНТІВ

Від студентів які записалися на курс вимагається опрацювання значної кількості спеціально літератури, бути активним учасником семінарських дискусій на рівні бакалавра, обговорювати питання на семінарі, розуміти і вміти пояснити основні поняття курсу та підготувати невеликі тези (есеї) з ключових питань курсу.

Оцінювання знань з курсу "Громадянське суспільство і держава: способи взаємодії” здійснюється за 10-бальною системою: „досконало”, „відмінно”, „дуже добре”, „добре”, „задовільно”, „переходить”, „не переходить”, „незадовільно”, „погано”, „дуже погано”, „нема знань”.

Оцінка „досконало” виставляється:

за системні і глибокі, тверді та бездоганні знання програмного матеріалу з курсу; вичерпність і логічність його викладу; вільне володіння понятійного апаратом, вміння робити самостійні висновки, судження, оцінки, поєднувати знання цього предмету із знаннями з інших гуманітарних наук; творче використання знань як методологічної основи для пояснення сучасних політичних процесів. При оцінюванні також враховується підготовка та представлення на відповідному рівні реферату на вибрану тему; рівень написання поточних контрольних робіт; рівень відвідування лекційних та активності участі на семінарських заняттях.

Оцінка „відмінно” виставляється:

за відповіді в повному обсязі, який передбачено програмою навчального курсу логічно аргументовано висвітлені всі аспекти поставлених проблем; коли при відповіді засвоєний програмовий матеріал викладається не за механічно завченим текстом, а осмислено, своїми словами, проявляючи глибоке розуміння суті, проблеми, висловлюючи при цьому своє власне бачення вирішення політологічних проблем. показує ґрунтовне знання передбачених програмою першоджерел; вміння застосовувати теоретичне знання до аналізу сучасних політичних явищ і процесів. При виставленні відмінної оцінки може враховуватися , рівень та систематичність самостійної роботи упродовж навчального семестру, активність на семінарських.

Оцінка «дуже добре» виставляється:

за повне та тверде знання програмного матеріалу; впевнений та грамотний їх виклад; знання змісту текстів першоджерел; впевнене використання понятійного апарату, використання його стосовно аналізу політико-правової дійсності в межах майбутньої професії.

Оцінка «добре» виставляється:

якщо у ній досить повно, у межах програмового матеріалу, правильно і усвідомлено висвітлено головні аспекти поставлених основних питань, але окремі моменти не дістали належного висвітлення; коли дано повні і правильні відповіді на основні питання а додаткові висвітлено без належної повноти, побіжно, неточно.

Оцінка "задовільно" ставиться:

коли обсяг знань, яким володіє студент є достатнім для подальшої роботи над оволодінням інших програм політологічного спрямування, коли виклад програмного матеріалу є непослідовним; визначення ключових понять є неточними, знання текстів першоджерел є фрагментарним, незасвоєним; коли студент недостатньо уміє робити власні висновки та судження, погано робить порівняльний аналіз теорій громадянського суспільства та держави, неякісно володіє попередньо вивченим програмним матеріалом, неуміло використовує здобуті знання для аналізу прикладних проблем взаємодії громадянського суспільства і держави.

Оцінкою «переходить» оцінюється відповідь:

коли у ній головні питання висвітлено в основному правильно але неповно (у межах половини програмового матеріалу), а на додаткові питання дано неповні, почасти неточні відповіді; коли відповідь формально в основному правильно „по-книжковому”, але проявляє поверховість суджень, слабке вміння щодо пояснення суті проблем взаємовідносин громадянського суспільства і держави; коли по всіх питаннях висловлено в цілому правильно загальнотеоретичні положення, але слабо підкріплено їх фактичним матеріалом.

Оцінка "не переходить" ставиться:

у випадку суттєвих прогалин в знаннях навчально-програмного матеріалу; вияві принципових помилок у його викладі; незнанні політологічних текстів першоджерел та понятійного апарату; нездатності використовувати отримані знання для аналізу дійсності у межах майбутньої професії політолога.

Оцінка «незадовільно» виставляється, якщо виявляється незнання основного програмового матеріалу.

• 1 – „відсутність знань”
• 2 – „дуже погано” – 20 – 29 %
• 3 – „погано” – 30 – 39 %
• 4 – „незадовільно” – 40 – 49 %
• 5– „перехідна” – 50 – 59 %
• 6 – „задовільно” – 60 – 69 %
• 7 – „добре” – 70 – 79 %
• 8 – „дуже добре” – 80 – 89 %
• 9 – „відмінно” – 90 – 95 %
• 10 – „досконало” – 96 % та більше

Оцінювання	100 = 10
Тести, проміжне опитування	2 0 балів
Письмові роботи	5 балів
Семінарські заняття	1 5 балів
Активність на лекції	5 балів
Відвідування	5 балів
Екзамен	5 0 балів
Підсумкова оцінка	10+10+10+5+5+60 = 100 = 10

 

7. ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

7.1. ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

1. Белламі Р. Три модел і прав і громадянства. Лібералізм: антологія. К.:Смолосип. 2002. с. 974 – 997.
2. Вінсент Дж. Права людини і культурний релятивізм. Лібералізм: антологія. К.:Смолосип. 2002. с. 936 – 956.
3. Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритості. Дослідження категорії громадське суспільство. – Львів : Літопис, 2000. –С.
4. Гегель Г. В. Ф. Основи філософії права / Перекл. з нім. – Київ : Юніверс, 2000. – С. 169-211.
5. Громадянське суспільство як здійснення свободи. Центрально-східноєврапейський досвід. Збірник наук.праць / за ред. А. Карася. – Львів, 1999. – С.
6. Донелі Дж. Права людини і західний лібералізм / Лібералізм: антологія. К.:Смолосип. 2002. с. 919 – 935.
7. Карась А. Філософія громадянського суспільства в класичних теоріях і некласичних баченнях: Монографія. – Київ; Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франкаб 2003. – 520 с.
8. Кін Дж. Громадське суспільство. Старі образи, нове бачення. – Київ : “ К. І. С. ”; “ АНОД ” , 2000, - 191с.
9. Колодій А. На шляху до громадянського суспільства. Львів: „Червона калина”. – 2002. -276 с.
10. Кремень В., Ткаченко В. Україна : шлях до себе. Проблеми суспільної трансформації. Розділ III . Глава I . Становлення громадського суспільства. – Київ, 1998. – С. 314-344.
11. Патнем Р. Творення демократії: традиції громадської активності в сучасній Італії. – Київ: Основи. 2001. С.302.
12. Токвіль А. де. Про демократію в Америці. – К. : Всесвіт, 1999.
13. Цимбалістий Б. Таро бездержавності. Політична культура українців. – Київ, 1994
14. The State of the Nation. Ernest Gellner and the theory of Nationalism /edited by John A. Hall. Cambridge . 1998

 

8.2. ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Довідник неурядових організацій України. – К. : Каунтерпарт, 1997.
2. Довідник українських неурядових організацій захисту прав та інтересів громадян. Довідник. – Київ : Центр інновацій та розвитку, 1999.
3. Київ : Національно-культурні товариства та земляцтва. Довідник. – Київ : Центр інновацій та розвитку 1999
4. Пасько Ігор, Пасько Ярослав. Громадське суспільство і національна ідея. Україна на тлі європейських процесів. Компаративні нариси. – Донецьк : Східний видавничий дім, 1999.
5. Патнем Р. Гра в кеглі наодинці: занепад соціального капіталі Амрики / „Ї”. № 21. 2001.
6. Патнем Р. Творення демократії: традиції громадської активності в сучасній Італії. – Київ: Основи. 2001. С.302.
7. Перехрестя.Всеукраїнський спеціалізований журнал для громадських організацій і благодійних фондів. (2000, № 1-6).
8. Політичний портрет України. Українське суспільство. 1994-1997. – Бюлетень фонду “ Демократичні ініціативи ” . – 1998. - № 20.
9. Результати крос-регіонального соціологічного опитування “ Стан українського соціуму напередодні виборів 1998-99 рр. ” (Порівняння – Донецьк – Львів) // Ставропігіон. Щорічник. Політологічний центр “ Генеза ” . – 1997. – С. 171-193.
10. Рябчук М. Дилеми українського Фауста : громадянське суспільство і “ розбудова держави ” . – Київ : Критика, 2000.
11. Солодка свобода слова. Ї. № 32. 2004.
12. Тофлер О. Метаморфоз ы власти. М. 2002.
13. Шпорлюк Р. Досліджуючи драму історії, або національні шляхи до сучасності // Зустрічі. – 1991. – № 2 - С. 79-87.
14. Beyme Klaus von. Wspolczesne teorie polityczne. Warszawa: Wydawnitctwo Naukowe Scholar. -2005. c. 344