/ Головна / Навчання / Кафедри / Кафедра світової історії нового і новітнього часу / Опис курсів:
Опис курсів
 |
Викладачі кафедри
|
|
|
|
|
|
Філософія історії
“Тато, поясни мені, навіщо потрібна історія?” З таким, на перший погляд, наївним запитанням одного разу звернувся до свого батька, історика світової слави Марка Блока, його маленький син. Насправді устами цього малого хлопця було заторкнуто фундаментальні проблеми, які ось вже декілька тисячоліть не перестають нуртувати як пересічних людей, так і кращих мислителів людства. Це такі значущі питання як власне призначення і доля всього людства, смисл розвитку останнього і роль в ньому окремої особистості, існування хоч якихось доцільності та закономірності у безперервній мінливості нашого життя. Кожна епоха, кожне суспільство і кожен видатний ум відповідали на ці універсальні питання по-різному, в залежності від власного погляду на себе та оточуючий світ. Відтак пояснення змісту та призначення історії стало невід’ємною частиною онтологічного і гносеологічного дискурсу людства. Виникнувши з утворенням самої “людини розумної”, цей дискурс закінчиться лишень з її зникненням як форми життя, з кінцем її існування у часі, тобто самого історичного процесу, відтак остаточної і довершеної відповіді на питання про сенс історії вочевидь не буде дано ніколи. Однак те, яким чином давали відповідь на ці питання люди конкретної епохи, є одним з ключів до зрозуміння специфічної натури цих давно вже не існуючих у фізичному розумінні, але збережених у вигляді їхніх ідей, особистостей і колективів. Аналізуючи їхні відповіді на питання, які є незмінно значущими також для нас, як частини людського роду, ми можемо збагнути те, що в нас є спільного і відмінного з нашими пращурами, а відтак – краще пізнати власне коріння й ідентичність.
В основу курсу покладено хронологічний принцип, який застосовується щодо роздумів інтелектуалів стосовно смислу та призначення історії й дозволяє охопити період від перших цивілізацій до наших днів. Ми доцільно відмовилися від спроби зобразити розвиток цих ідей як певну абстрактну і лінійну традицію і побудували навчальний матеріал згідно аналітично-проблемного принципу, оскільки розглядали думки людей про історію як продукт самого історичного розвитку, акцентуючи зв’язок цих ідей із загальним дискурсом (системою інституцій та інформаційних потоків) конкретного соціуму, приділяючи особливу увагу розривам, поверненням, запозиченням, взаємопроникненням, які були пов’язані із зміною суспільних умов. Завдяки застосуванню такої методики дидактичного процесу, ми охарактеризуємо всі головні аспекти історіософської думки, однак ці проблеми буде розглянуто не як певні позачасові абстракції (такий підхід спостерігається у окремих авторів російських навчальних посібників з історіософії), а як історично модифіковані етапи інтелектуальної життєдіяльності людини.
Світова історія нового часу
Новий період в історії Заходу (кінець XV –ХIХ ст.) має ключове значення для з’ясування походження сучасної європейської цивілізації. Цей період характеризувався інтенсивними процесами модернізації суспільства, економіки, систем уявлень, які провадили до утвердження інтелектуальної свободи людини та лібералізації всіх форм її життєдіяльності, звільнення від ментальних, корпоративних і технологічних обмежень періоду Середньовіччя. Саме в цей час Західна Європа, а згодом і Північна Америка, перетворилися з маргінальної у домінуючу частину ойкумени, поширюючи свій вплив і спосіб буття на інші континенти та підпорядковуючи собі інші цивілізації. Індустріалізація, відкритість для контактів і обмінів, прогрес наукових знань спричинились до поширення лаїцького світогляду, індивідуалізму та соціальних доктрин. Модерна епоха стала часом революцій у політиці, культурі, релігії, виробництві, наслідком яких стало виникнення сучасного світу. Відтак для того, щоб збагнути походження і характер цього світу, ми мусимо зосередитись на вивченні причин, перебігу та наслідків процесу модернізації європейської цивілізації, який було започатковано у країнах Заходу.
Сучасна історіографія
Без знання основних віх розвитку сучасної світової історіографії, її здобутків та проблем не можна повною мірою опанувати фах історика. Термін “історіографія” представляє собою багаторівневе поняття, яке використовується в сучасній науці у кількох значеннях. У даному курсі йдеться про історіографію як історію історичної науки, яка включає в себе знання про суспільні умови розвитку і функціонування історичних знань, методологічні засади історичних досліджень, основні напрями та школи історичних студій, створення і діяльність науково-дослідних, освітніх та інших установ історичного профілю, підготовку кадрів істориків, міжнародні зв’язки і співробітництво та низку інших складових.
Пропонований навчальний курс логічно і тематично пов'язаний із іншими нормативними курсами, зокрема „Теорія і методологія історії", "Історіографія історії України" та низкою спецкурсів, присвячених окремим історіографічним напрямкам та школам.
Актуальні проблеми європейської історії
Курс має характер семінару. Його метою є ознайомити студентів з центральними концепціями європейської історії а також історіографічними дискусіями над цими концепціями. Перелік концепцій, що служать темою семінарських занять, є спільним вибором викладача і студентів. Їх список укладений таким чином, щоб максимально наблизити його до тем магістерських праць, над якими працюють студенти. Курс покликаний формувати у студентів проблемний підхід до тематики своєї роботи, а також формувати їхні уяву і смаки щодо того, що є якісним науковим дослідженням на прикладі розглядуваних та дискутованих праць. Курс обіймає всю європейську історію, але зосереджується головним чином на модерній добі - оскільки більшість магістерських робіт стосуються XVI-XX століття.
Історія європейської цивілізації
Курс, метою якого є з'ясувати як і чому європейське суспільство опинилося у своєму сьогоднішньому стані перманентного розчарування і кризи, чи можливо з цього стану вийти і яку роль у цьому процесі можуть відіграти молоді сучасні українці, зокрема студенти історичної програми Українського Католицького Університету. Протягом двох семестрів ми будемо вчитися формулювати проблеми і шукати відповіді на вічні, часто повторювані, але все ще визначальні питання існування кожної людини і кожного суспільства: Хто ми? До якої спільноти належимо? Чи можливе існування справедливого суспільного ладу? Як зробити людину щасливішою? Ми будемо використовувати матеріал з історії близькосхідних, європейських та американських суспільств різних епох для формулювання і пошуку наших власних відповідей на ці питання, одночасно здобуваючи навички праці з науковою літературою, історичними джерелами, вміння провадити академічну дискусію та аргументувати власну позицію усним чи писаним словом. Все це означає, що більшість праці треба буде зробити студентові, а не викладачеві. Курс обіймає історію європейської цивілізації починаючи від її витоків та закінчуючи сучасними спробами створення політичної й культурної європейської єдности.
Історія ідей європейської культури
Курс покликаний дати студентам-магістрантам навички використання базових знань з історії розвитку європейської цивілізації, здобутих за роки попереднього навчання. Курс знайомить з процесами та ідеями, які формували і формують економічне, політичне, інтелектуальне життя Європи, її уявлення про ідеальне людське суспільство, про досягнення особистого щастя, які втілилися у найвизначніших текстах, створених протягом різних століть. Курс знайомить студентів з історіографією та змінами самої самої концепції цивілізованості та європейскості, що відбувалися в європейському інтелектуальному середовищі, починаючи від античності і до кінця доби модерности. Курс покликаний зацікавити студентів у розвитку порівняльних методів дослідження та міждисциплінарних студій, а також в активному залученні ними знань і навичок, які вони дістають в інших навчальних курсах. Курс побудований за принципом навчального і дослідницького семінару. Для кожної теми визначені оригінальні твори відповідної епохи, які є основою для висвітлення теми та побудови дискусії. Завданням студентів є знайомство з текстами та літературою, присвяченою дослідженню цих текстів і обговорення їх під час занять.
Історія Центрально-Східної Європи
Територіально курс “Історія Центрально-Східної Європи” охоплює (за сучасною картою) Естонію, Латвію, Литву, Білорусь, Польщу, Чехію, Словаччину, Угорщину, Румунію, Молдову, Болгарію, Югославію, Словенію, Хорватію, Македонію, Боснію і Герцеговину, Грецію, Албанію; хронологічно – період від найдавніших часів до сьогодення
Методологія навчання і наукової праці.
Оскільки цей курс має насамперед практичне спрямування і покликаний виробити у студентів навички самостійної наукової праці, то він побудований у формі семінарських (практичних) занять. Курс покликаний ознайомити студентів з поняттям наукового методу, його теоретичними та практичними аспектами, історією розвитку наукового методу та сучасними засадами його застосування.
Історія Стародавнього Сходу
Нормативний курс "Історія Стародавнього Сходу" читається в першому семестрі на першому курсі Гуманітарного факультету УКУ.
Історія Стародавнього Сходу узагальнює результати дослідження низки дисциплін, що займаються конкретними проблемами всесвітньої історії (археології, джерелознавства, етнографії, історичного мовознавства, історичної географії).
Світова історія ХХ століття
Предметом курсу є історія країн Західної Європи та Північної Америки у ХХ – на початку ХХІ ст. Курс побудований на основі поєднання проблемного та конкретно-історичних принципів, розкриває загальні тенденції історичного процесу та вузлові проблеми історії США, Великобританії, Франції, Німеччини та інших країн Західної Європи. У ньому поєднується як теоретичне осмислення загального і конкретного в історичному розвитку народів Західної Європи і Америки, так і великий фактичний матеріал.
У процесі вивчення курсу студентам можна та необхідно творчо використати свої знання з економічної теорії, історії економічних вчень, політології, історії політичних вчень, економічної географії. Вони матимуть нагоду справдити свої теоретичні знання на конкретно-історичних прикладах розвитку країн Західної Європи та Північної Америки.
Архівознавство і музеєзнавство
Метою курсу є знайомство студентів з архівознавством та музеєзнавством як науковими системами і навчальними дисциплінами, познайомити з основними групами і видами джерел, історіографією, історією архівної та музейної справи в Україні, архівною та музейною системами та системами архівних і музейних установ. Метою є також знайомство з організацією роботи та архівною і музейною документацією, організацією роботи державних архівів та музеїв, провадженням архівної та музейної документації, та роботою по забезпеченню збереженості архівних документів та музейних експонатів, способами використання архівної та музейної інформації, а також знайомство слухачів з найбільшими фондами україніки за рубежем.